Законодавство України

Цей Закон визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов’язки суб’єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.
Метою цього Закону є врегулювання відносин у сферах надання електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації.

(Документ 851-15, чинний, поточна редакція — Редакція від 30.09.2015, підстава 675-19)
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, N 36, ст.275)
Цей Закон встановлює основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів.

Міністерство доходів і зборів України розглянуло Ваш лист <…> щодо розширення електронних сервісів та повідомляє. Статтею 14 Закону України від 22 травня 2003 року № 851 „Про електронні документи та електронний документообіг” (далі – Закон № 851) встановлено, що електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу